Профільний клас журналістики технічного ліцею (Київ)

Привіт! Давайте знайомитися! Ми — дійсно молода і дійсно активна команда юних журналістів. Ми ще зовсім юні, а сказати відверто — зовсім малесенькі, бо «народилися» лише у 2010-му… Саме тоді у Технічному Ліцеї Шевченківського району було створено профільний клас журналістики, а ми стали його першими учнями. 
Знайомтесь, це — наші дорослі наставники:

Ілюшина Олена Олександрівна, директор Технічного Ліцею

  Журова Ольга Миколаївна, викладач спецкурсу «Основи журналістики», завідувач сектором журналістських проектів інформаційно-творчого агентства «ЮН-ПРЕС»
Ірина Юліївна  Мосякова, директор центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець» м. Києва
 
А ось власне і ми)))))

 Кучер Крістіна (Chris): Свою діяльність оцінює так:  «Краще бути центром уваги, маючи скандальну репутацію, ніж знаходитися в примітивному стаді оточуючих»

 Коваль Микола: Per aspera ad astra! Так і в професії журналіста: щоб отримати бодай одну зірку, тобто бути почутим, треба пройти не одну милю тернистої дороги…

 Діана Гаврилюк: Граю навіть тоді, коли боюся програти… Не відмовляюя від гри боючисьзробити помилку…

 Ірка Романеша (Iren_Mileeva): Чуток смешная..И немого наивная.
Нежная..И иногда грубая.По жизни простая и общительная.Обыкновенная ученица 10-ого класса.хд
Много рядом людей, но все далеки от её души. Но одновременно…все так близки.
Немного спортсменка…Немного танцовщица..Чуток англичанка…И совсем чуточку повар.

 Лебеда Катя

 Єгор Єфремов (Єгор Мєшалкін): Желаю стать настоящим журналистом — человеком, обладающим даром ежедневно заполнять пустоту и объяснять другим то, чего сам не понимаешь.

 Линник Анастасія: «Якщо люди чогось не можуть, вони скажуть, що це неможливо! Доведи зворотнє»

Коваленко Тетяна: У багатьох людей є велика проблема — лінощі! А журналіст це найпрацелюбніший ледар на світі… Мабуть саме тому я в журналістиці

 Борозенець Ілля: Я поринув у світ журналістики, бо вважаю, що краще робити новини, ніж пасивно слухати про них…

Самойленко Валерія: Як я ставлюся до своєї майбутньої професії?! Палко і жагуче: руки будуть мерзнути, а я буду писати…

 Аліна Высоцька (Бобир Аліна): …і нехай весь світ зачекає, поки я творю…

 Аріна КУЦ: Сьогодні ми, юні журналісти, творимо історію,  а не тільки слухаємо розповіді про неї. Коли я починаю усвідомлювати, скільки всього у наших руках, подумки цитую слова Великої Коко Шанель: «Все в наших руках! Тому їх не можна опускати». 

 Євгеній Ковальчук: Я хочу бути танцюючим журналістом!!! І якщо навіть такої професії не існує, це не зупинить мене на шляху до мрії! )))

 Роговська Анна: Я мрію стати фотожурналістом. Кожна світлина — це ніби зупинка того часу, який більше не повториться… Не дивлячись на те, що фотографія не більше ніж клаптик паперу, або набір пікселів, вона, як правило, — це просто неймовірний вибух емоцій та почуттів! 

 Також у наші дружній команді: Галкін Валерій, Нехороших Влад, Нарижна Тамара, Хадзінський Нікіта